Харкову – своїй духовній батьківщині, присвятив цілу низку архітектурних пейзажів. Неповторне обличчя міста – у багатьох будівлях і храмах, вулицях, сповнених відчуття ритму живого життя, людського мурашника, орнаментального, модерністичного плетива гілля дерев, крізь узори яких проступають контури величних споруд.