Саме цей природний феномен оточуючого довкілля, його краса, разом із враженнями від рукотворної краси вишиваних узорів рушників мами і бабусі, яскравої декоративності ліжників і килимків стали його першопочатковою художньою освітою, своєрідною дитячою художньою школою. І навіть те, що називають сьогодні “кіч”, було теж невід’ємною, органічною частиною сільського побуту, яка співіснувала з глибинним семантичним змістом старовинних взорів.